Традиційні газові та електричні плити мають конкурентів у вигляді пристроїв, які використовують інші принципи розігріву. Головними є індукційні плити, в яких тепло генерується індукованими вихровими струмами. Це — результат роботи високочастотного (до 100 кГц) магнітного поля, причому така частота безпечна для здоров’я людини.
Як працює індукційна плита
Принципова схема таких пристроїв включає корпус, мікропроцесорну панель управління та силовий блок з імпульсним регулятором та випрямлячем високої потужності.
Потужність регулюється саме частотою випромінювання, але нижня межа лімітована значенням 20 кГц: акустичний діапазон вище цього значення людина не чує. Тому, якщо потрібно істотно зменшити потужність, конфорка починає працювати в режимі частих включень/відключень, щоб знаходитись у заданому діапазоні частот.
Індукційний струм нагріває дно посуду й те, що в ньому знаходиться. Але існує і зворотний процес: гаряче дно посуду розігріває поверхню плити, тому для індукційних варіантів використовують посуд із дном, яке виготовлено з феромагнітних сплавів.
Переваги та недоліки
Інноваційна техніка завжди має певну кількість плюсів, які вирізняють її серед конкурентів. Серед переваг індукційних плит слід відзначити:
- Високу енергоефективність. Споживаючи відносно мало електроенергії, такі нагрівальні пристрої мають ККД на рівні 85-90%, оскільки майже все індуковане тепло йде на розігрів посуду, а не навколишнього повітря.
- Менший час приготування страв: швидкий нагрів посуду сприяє тому, що час приготування їжі в півтора-два рази менший, ніж у газових та електроплит.
- Простоту використання: більшість моделей має електронне управління з дисплеєм, який відображає основні характеристики пристрою.
- Безпеку експлуатації. Якщо дно посуду не феромагнітне, воно не буде нагріватись. У багатьох моделях присутній захист від дітей та індикація режимів роботи.
- Легкість догляду. Зазвичай, поверхня індукційних нагрівальних пристроїв виготовляється зі склокераміки чи спеціального загартованого скла, які добре захищені від механічних пошкоджень та легко чистяться.
Слід також зазначити, що відсутність відкритого вогню сприяє збільшенню строку служби посуду і, що важливо, не призводить до зростання температури на кухні.
Недоліки індукційних плит
Оскільки технологія відносно молода, не дивно, що у неї є і мінуси.
Найбільш очевидний — необхідність використання посуду з дном, яке може намагнічуватись. Скляний, алюмінієвий, латунний посуд до цього непридатний. Але цей недолік можна обійти, придбавши металеву накладку на конфорку. Час приготування страв при цьому трохи збільшиться.
Висока вартість. Вона теж значною мірою стримує розповсюдження технології: ціна настільної плити з індукційним принципом нагріву вдвічі-втричі вища, ніж у газових та електроплит з такою ж кількістю конфорок.
Не рекомендується встановлювати індукційні панелі над іншою металевою технікою, оскільки вона буде нагріватись. Слід обережно поводитись з поверхнею плити, яка чутна до ударів важкими предметами. Нарешті, такі плити мають вентилятор, який може бути джерелом шуму, особливо на піковій потужності.